4299 грн.
3 дня
Даты тура: 08-10.03.2019
Острог — Луцк — Дубно — Тараканов форт
Направление: Запад
Области: Волынская, Ровненская
Транспорт: автобус


Большой Волынь становиться во времена князей Острожских. Защитники собственной земли сооружают замки и крепости. Ревностные православные закладывают новые монастыри и храмы, основывают первую академию — Острожскую и печатают первую Библию — Острожскую.

Эта Большая Волынь в исторической памяти объединит самый старый замок Любарта (XIVв.) и мощную фортификацию к. XIX в. — Тараканов форт, и замок Радзивиллов, что жил полноценной жизнью до сентября 1939 года.

Земля православная, уступившая просторы костелам и синагогам, кирхам и мечетям. Земля, где состоялись битва на поле под Берестечком и Брусиловский прорыв.

Большая Волынь, где иногда становилось так тесно украинцам, полякам, евреям, немцам…

Программа тура »

1-й день
7:00 Выезд из Киева (м. «Дворец Украина»)
Клевань. Руины замка Ф.Чарторыйского над р.Стублой. Успенская церковь, церковь Рождества (1777 г.)с колокольней, Благовещенский костел (1610-30) — усыпальница Чарторыйских.
Луцк. Автобусно-пешеходная экскурсия по городу: замок Любарта, Доминиканский монастырь и монастырь василиан, синагога с башней (1629), Покровская и Крестовоздвиженская церкви, Троицкий кафедральный собор, кафедральный костел св.Петра и Павла, монастырь бригиток, монастырь шариток, церковь Иоанна Богослова, лютеранская кирха.
Обед.
Олыка. Бывшие владения Яна Радзивилла. Петропавловский костел (1450 г.). Замок, сооруженный Яном Франкенштейном, часовая башня. Коллегиальный костел Св.Троицы (1635-40гг.), считавшийся красивейшим в Речи Посполитой.
Прибытие в Клевань.
Расселение в гостиничном комплексе.
Свободное время. К вашим услугам: финская сауна и русская баня, фитосауна, бассейн, русский и американский бильярд, настольный теннис.

2-й день
Завтрак. Выезд на экскурсию.
Пляшева. Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестейской битвы». Битва, ставшая фатальной в грандиозной по своим масштабам в истории Украины национально-освободительной войны 1648-54 гг. под проводом Богдана Хмельницкого. Храм-мемориал св.Георгия (1910-14 гг., арх.В.Максимов, А.Щусев), возведенный в честь погибших казаков. Деревянная церковь Архангела Михаила (1650г.), в которой, согласно преданию, молился Б.Хмельницкий перед битвой. Памятник участникам Берестейской битвы.
Млынив. Усадьба Яна-Николая Ходкевича. Покровская церковь и колокольня.
Дубно. Замок и дворцы кн.Острожских и Любомирских. Контрактовый дом, старинные улицы с домами, Свято-Николаевская церковь (бывший костел бернардинцев),Ильинская церковь, комплекс монастыря кармелиток, Луцкие ворота, Спасо-Преображенская церковь, синагога, костел Яна Непомука.
Обед .
Тараканов форт.
Прибытие в туркомплекс. Свободное время.

3-й день
Завтрак. Освобождение номеров.
Выезд на экскурсию. Межирич. Свято-Троицкий монастырь-крепость с уникальной иконой Божьей матери «Жизнедарительница» (XVI в.), подаренная князю Константину Острожскому Константинопольским Патриархом за его усилия в защите православия.
Острог. Острожская академия.
Обед.
Замок-резиденция князей Острожских, донжон «Вежа Мурованная». Луцкая и Татарская надвратные башни. Костел Успения Девы Марии. Богоявленский собор. Костел капуцинов (1758 г.), синагога.
Выезд в Киев.
23:30 Ориентировочное время прибытия в Киев.

Свернуть программу тура »
Зарегистрироваться в тур »
Зарегистрироваться в тур «Замки Волыни»


Отзывы на «Замки Волыни»

  1. За що я найбільше люблю екскурсії з «Київськими фресками», так це за те, що вони змушують замислитися над речами нетривіальними, спонукають до аналізу сьогодення через призму минулого. Тур «Замки Волині » не став винятком. Дивлячись на величні пам» ятки української історії періоду першої Речі Посполитої, слухаючи розповіді екскурсоводів, не можливо не порівнювати ситуацію тих часів з картинкою, яка склалася на сьогоднішній день на тих самих територіях. Перше що спало на думку — «Річ» пішла, а «посполита» залишилась.» Річ посполита» в дослівному перекладі — «спільна справа». У часи князів Острозьких, а пізніше інших князів,(зокрема, Радзивілів) була «справа». Було «діло» всього життя великих родів. Князі були лідерами, харизматичними особистостями, які могли згуртувати навколо себе людей, забезпечити роботою по їх здібностям, налагодити процеси освіти, медицини, фінансування, війська. Вони були центром своєї землі, навколо якого «оберталося сонце». А що зараз? Без господаря такого рівня українська земля стала сиротою.» Посполиті» не мають такого розмаху ні думки, ні мрії. Вони не знають, що можна зробити на ній та з нею. Навіть, якщо матимуть кошти. Якось раніше я не чула, що день нашої, української, незалежності співпадає з днем канонізації Великого Князя Острозького. Це сталося, напевне, невипадково. Перший президент України, Кравчук, родом з Рівненщини. Йому, мабуть, хотілося, щоб новостворена українська держава була продовжувачем справ славетного роду. Та не так сталось, як бажалось. Бо тут мало самого бажання. Ох як мало. Коли дивишся на непрофесійні «реставрації», картонний реквизит, гіпсові статуетки в справжніх палацах, стає сумно за наш провінціалізм. Як хочеться, щоб український рівень культури, освіти та життя був на рівні княжого. Але чи це можливо? Та й чи треба? Другий час — другі люди. Інші можливості — інші задачі. Та все ж, дуже добре, що в нашій історії була така доба. Що в нас є замки і палаци. Є старовинні книги. Є древні церкви, костели і синагоги. Їх треба зберегти. По можливості в тому вигляді, в якому вони були в часи свого існування. Щоб пам»ятали — ми — європейці з європейською культурною спадщиною.
    Ще одна сторінка української історії, яка привідкрилася нам в турі по Волині — це битва Богдана Хмельницького під Берестечком. Цікаво, що вона сталася вже після занепаду роду Острозьких. У часи смути та розпаду. Коплекс «Козацькі могили» — пам»ятник українському прагненню до волі. Ми ще до сих пір не вміємо будувати свою державу. Але ми хочемо бути незалежними, господарями на своїй землі. Чи доречні пам»ятники запорожцям на Волині? Як нагадування, що для українця, краще смерть, ніж життя в неволі — мабуть, так. От якби поєднати прагнення до волі та незалежність гетьманської складової українця з дипломатичністю, освіченістю, високою інтелігентністю нашого князівського роду! Яка б була Україна! Та поки що історія їх не поєднувала. Можливо ще все попереду. А можливо буде щось зовсім інше, нове. Несподіване. Краще. Як з попелу фенікса. Тільки не хотілося б, щоб попелили землю. Бо «фенікс»- він всередині кожного з нас. Змінюймо себе. Нам є чого прагнути.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *