919 грн.
13 годин
Дата екскурсії:
Область: Полтавська
Тип/транспорт: автобусна
Час та місце зустрічі: 7:45, м. Вирлиця

Помандруємо з вами від Києва до Лубен, де колись Володимир Великий поставив фортпост з наміром бачити ці землі руськими.

Проте активне освоєння Посулля відбулося аж у 17-му столітті зусиллями Яреми Вишневецького. Саме завдяки амбітному, розумному, харизматичному молодому князю Лубни перетворюються на резиденцію з королівськими претензіями… Замкова гора, з якої почалося місто.

Лубни козацькі. Лубни старосвітські. Як виглядала жінка тих часів?
Про це дізнаємося на невеличкому майстер-класі з традиційних головних уборів.

Лубни, що на рубежі 18-19 століть навіть претендують на статус центру губернії. Але так и залишаються повітовим містечком не останнього розряду.

Знайомство з історичною забудовою міста – колишній окружний суд, земська лікарня, міська управа, духовне училище. Для нас відкриються двері у потаємний світ минулого – театралізовані картинки з життя учнів єпархіального училища.

Лубни сучасні наповнюють наше життя «Гармонією». І ми обов’язково в цьому пересвідчимося.

Бути в Лубнах і не зазирнути у Мгарський монастир – неможливо. Мгарський монастир: минуле і сучасне однієї з найвідоміших сакральних пам’яток

Зареєструватися на екскурсію »
Зареєструватися на екскурсію «Від Києва до Лубен»


Відгуки на «Від Києва до Лубен»

  1. Дощ – одне з найбільш романтичних явищ у природі. Коли він іде, десь діваються люди, шум від них, і в голові починають оживати філософскії мислі. Екскурсія “Від Києва до Лубен” почалася символічно – з очищення. Очистились ми, з Божою допомогою, водою у Мгарі перед Святим Афанасієм ( не всякому випадає таке щастя)!
    Далі нас вітали древні і вічно молоді Лубни з їх еклектикою, стилізацією і модерном.
    Але найбільше враження на мене справило творіння Олексія Бекетова. За оригінальним, але досить простим фасадом і невисоким, скромним входом відкривається університецько-академічний монументалізм. Це було неочікувано, а тому феєрично. Коли я побачила таку композицію і задум автора, колір стін автоматично відійшов на 99 позицію із 100.
    Не можу не згадати такий нюанс. Зазвичай, коли я потрапляю в церкву, щоб побачити купол, я задираю голову. Саме – задираю, бо це – високо. Інші теж так роблять, що робить нас схожими на героїню “П’ятого елементу” на останніх хвилинах фільму. Так-от в Лубнах нам випала нагода під самісіньким куполом церкви слухати Сашка Блока. А це – аура, і усвідомлення цього піднімає настрій.
    А ще в Лубнах живуть гарні і сміливі діти, та активне, талановите жіноцтво, недарма Бекетов і Лубенська наглядова рада збудували їм саме таке єпархіальне училище.
    Настрій створює оточення! Дякую організаторам, виконавцям і фанатам “Фресок” за компанію!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *