769 грн.
12 часов
Дата экскурсии:
Deadline book: 22.09.2019
Бердичев
Status group: Group closed
Область: Житомирская
Тип/транспорт: автобусная
Место и время встречи: 8:00, м. Шулявская

Приглашаем посетить одно из известных местечек на просторах Украины.
Кто в Польше, Франции, Америке и Израиле не слышал о Бердичеве?

Заквашенный на культуре и религии, особенностях быта и мастерстве ремесленников  трех мощных этносов.Перекресток дорог, ограничительные действия законов превратили отдаленный Бердичев в особый город.

Мощный и прекрасный кляштор Босых Кармелиток, костел Св. Варвары, церковь Св. Николая, синагога напоминают нам о нескольких столетиях совместной жизни на небольшой территории украинцев, поляков, евреев и тех, кого неизвестным ветром занесло в эти края, чтобы остаться навсегда.

Бердичев – город с особой атмосферой. Здесь каждый дом имеет свою историю, здесь каждая улица сохраняет определенную ауру.

Здесь венчался Бальзак (да-да, той самый), родился Джозеф Конрад, Василий Гроссман, Всеволод Нестайко. И кто только не писал об этом крикливом и неповторимом городке.

Попробуем и мы познакомиться с историей города, его архитектурными и культырными памятниками и проникнуться его особенным духом.

 

Зарегистрироваться на экскурсию »
Зарегистрироваться на экскурсию «"В городе Бердичеве"»


Отзывы на «"В городе Бердичеве"»

  1. «Україна починається саме в Бердичіві. Усе, що я бачив до цього нічого не варте», – так колись написав класик французької літератури Оноре де Бальзак. Саме сюди в костел святої Варвари закоханий Бальзак та графиня Евеліна Ганська тікають, щоби повінчатися.
    Ніжний, рожевий, як зефір, костел, ніби самі почуття через віки…..
    Кому романтики, кому поезії, кому теплої осінньої прози, кому дізнатися хто ж вони – жінки бальзаківського віку????? Вирушайте до Бердичіва саме осінньої пори, бо саме золото осені Вам подарує ні з чим незрівняну казку магії вічного кохання…..
    Гумор та єврейський колорит – це ще одна окраса міста. Специфічну бердичівську вимову пізнають усюди. Єврейські традиції тут досі шанують. У ХІХ столітті 80% населення міста становили євреї. Бердичів і досі залишається Меккою для хасидів. Тисячі євреїв їдуть сюди помолитися біля усипальні цадика Леві Іцхака…
    І саме тут можна відчути, як поєднуються «і сміх, і сльози, і любов…» Бо саме тут почався Голокост, бо тут пам»ятають жах і розпач розстрілів, але саме тут живе вражаючий гумор, який ніби мудрість усіх євреїв світу звертається до нас, щоб пояснити нам, що «А треба жити. Якось треба жити…»
    Жага до життя відразу прокидається, коли читаєш єврейську мудрість «Тьму не разгоняют палкой…Надо просто добавить света…..»
    Завітайте до музею єврейства…Ви там проживете своє життя інакше. І якщо щось Вам здавалося, що ніби йде не так, то згадайте хасидську мудрість: «люди не находят место в жизни, потому что пытаются занять чужое место!»
    Але все почалося з величезних мурів. Перша згадка про Бердичів – 1546 року. Тоді – територія Польщі. Містечко почало рости навколо фортеці, яка належить католицькому ордену Босих Кармелітів. Цей величний костел завжди привертає увагу подорожуючих…І навіть просто проїжджаючи повз місто, Вам захочеться зупинитися і зайти на його територію….
    Лише в 1990-х у храм знову повернулися монахи. 20 років вони відбудовували верхній костел. Щороку в липні сюди їдуть прочани з різних куточків світу – помолитися. Над вівтарем – ікона Божої Матері Бердичівської. Це копія. Оригінал втрачено. Але все одно католики вірять у її чудодійну силу.
    Гуляючи містом, не можна оминути краєзнавчий музей, який дуже простий і знайомий….
    І обов»язково відвідати музей Джозефа Конрада…
    Експозиція в музеї є розповіддю про великого поляка та видатного представника англійської літератури XX століття Джозефа Конрада-Коженьовського. Музей розповідає не лише про долю і творчість самого письменника, а також про історію його родини.
    Музей – маленька кімната, але яка!!!!! Потужна, інформативна, наповнена, сучасна…Одним словом – Європа серед української провінції… Особлива подяка сестрі Камілі….Такі екскурсії не забуваються…..
    Вкотре дякую Київскі фрески за нові відкриття, нові пошуки, нові роздуми і нові враження.

  2. Найщиріша подяка пані Анжелі за красиву подорож золото-осінніми шляхами, які були овіяні чарами українсько-французького кохання і таємницями Бердичева!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *