от 3599 грн.
3 дня
Даты тура: 24-26.08.2019
Глухов - Путивль - Кролевец - Воронеж
Status group: Group closed
Направление: Север
Область: Сумская
Транспорт: автобус

Приглашаем в край неведомый украинскому туристу, но невероятно интересный. Путешествие городами и местечками северо-восточной Украины станет для вас настоящим открытием.

Пограничный Путивль, который время от времени переходил из рук украинских или польских в руки московские. История города хранит в шухлядах имена самозванцев, авантюристов, героев и злодеев, город же поражает памятками седой старины.

Глухов, которому выпало быть последней гетманской столицей и который Кирило Разумовский пытался превратить в культурно-ообразовательный центр. Глухов, в жизнь кторого второе  дыхание вдохнули представители рода Терещенко.

Сиверщина — земли казацкие, о чем напоминают величественные православные храмы и монастыри.

Мы познакомимся с брендом «кролевецкие рушныки» и увидим фантастическую яблоню-колонию.

Программа тура »

1-й день
7:00 Выезд из Киева (м. Лесная ).
Экскурсионное сопровождение по маршруту.
Глухов. Автобусно-пешеходная экскурсия по Глухову: остатки крепостных валов, Киевские крепостные ворота, Никольская церковь (1693, украинское барокко),
Спасо-Преображенская церковь (1765, барокко),
Трех-Анастасиевская церковь (1884-93, арх. Гун, мраморный иконостас, росписи — Н.Пимоненко, А.Мурашко, В.Верещагин, Ф.Журавлев, братья Сведомские),
здание банка А.Терещенка, фамильная резиденция Терещенко, усадьба Кочубеев.
Глуховский краеведческий музей.
Панорама города с высоты птичьего полета.
Обед.
Глуховский учительский институт, где учился А.Довженко, і здание бывшей Глуховской гимназии, в стенах которой учился Г.Нарбут.
Переезд в Путивль. Рсселение в гостинице.
Свободное время.

2-й день
Завтрак.
Экскурсия в Путивльский историко-краеведческий музей.

Путивль. Знакомство с городом, где «на валу, на брамі» плакала Ярославна.
Скифское и древнеруское городище.
Церковь Мыколы Козацкого (1735-37, украинское барокко) с четырёхъярусной колокольней.
Застройка средины ХІХ в., торговые ряды.
Ансамбль монастыря Святого Духа: Спасо-Преображенский собор (1617, с барокковым иконостасом работы итальянских мастеров и серебряным паникадилом). Крестовоздвиженская церковь-колокольня. Именно сюда после стрелецкого бунта в Москве сослали царевну Софью.

Спадщанский лес, где базировалось парстизанское соединение под командованием Сидора Ковпака. Угощение «партизанской» кашей.

Переезд в Софрониеву пустынь.
Музей горюнов.

Возвращение в Путивль.
Роджества Богородицы Молчановский монастырь-крепость (1591; ХІХ в.), именно здесь находилась главная резиденция Лжедмитрия в 1604-1605 гг.

Свободное время.

3-й день
Кролевец
. Знакомство с городом, известным своими рушниками. Осмотр архитектурных памяток: усадьба Огиевских, синагога, застройка рубежа ХІХ-ХХ вв. Кролевецкое чудо — 200-летняя яблоня-колония, с укоренившимися ветками.
Шостка. Музей «Родинна пам’ять». Гамалеевський монастырь.
Обед.
Воронеж. Михайловская церковь (1775-1781, арх. И.Григорович-Барский).
Отъезд в Киев.
23:00 Ориентировочное время возвращения в Киев.

Внимание! Фирма оставляет за собой право изменять порядок экскурсий.

Стоимость тура: 3599 грн. — до 1.08; после 1.08 — 3749 грн.

 

Свернуть программу тура »
Зарегистрироваться в тур »
Зарегистрироваться в тур «Сиверщина»


Отзывы на «Сиверщина»

  1. На дворі 21 століття. Практично всі ми — при гаджетах, з допомогою яких можна знайти і побачити все, що завгодно. Але поїздка набагато сильніше і глибше формує відчуття і асоціації. Коли передивляєшся фотографії, ловиш себе на думці: як багато різноманітної інформації я встигла побачити і почути за 3 дні туру «Сіверщина».
    Чотири, на теперішній час, невеликих міста, а наскільки вони насичені пам’ятками в історичному і архітектурному планах! Які гарні там краєзнавці, особливо в Глухові, за яким по п’ятах і 7 годин можна виходити.
    Вся ця архітектурна краса поєдналася зі своєрідною говіркою етногрупи горюнів, з біло-червоними тканими кролевецькими рушниками, з пам’яткою партизанської слави «Спадщанський ліс», з художньою стилістикою «Родинної пам’яті» і з довгим рядом видатних особистостей (уродженців і меценатів) цього краю.
    Таким чином вийшов багатий гербарій — прекрасна колекція для подальшого вивчення.
    Не можу не згадати добрим словом, як гарно нас годували в Путивлі, і в якому приємному готелі ми жили.
    Всі ці великі і малі радощі були спродюсовані пані Анжелою, за що їй щиро дякую.

  2. На околиці славного містечка Кролевець, який зовсім не КолевЕць, а справжній КролЕвець, королівське місто з різнокольоровими дерев»яними поліськими будиночками, де покрівлі підбиті шальованими фіранками, в садибі князів Мещерських вже 220 років росте яблуня з чудернацькою властивістю не то до саморозмноження, не то до самоклонування. Коли стовбур цієї яблуньки стає старим та трухлявіє, її віти так низько схиляються до землі, що приростають і дають початок новому корінню, що продовжує старе, але дає новий стовбур. За багато років яблуневі стовбурці, старі та нові, химерно переплелися і зайняли територію 10 соток, в вигляді майже правильного кола. Диво природи? Чи містичне відображення здатності українського народу до саморегенерації, яке проявилося в 40 кілометрах від останньої столиці українських гетьманів, міста Глухова? Цікаво, що це сталося незадовго після його тотальної пожежі 1784 року. Здавалося б, на той час — все закінчено. Не стало ні держави, ні гетьмана, ні війська запорізького. Але гілочка роду гетьмана Скоропадського таки приросла на цій землі. З»єдналась зі старим коріням. Пустила новий пагін, що виріс в міцний стовбур, і дав плоди, які намагались показати свою силу українському народу в 1918 році. Не зрозуміли. Не сприйняли. Вигнали Скоропадських з української землі. А усипальницю славетного роду перетворили в стічну яму зони суворого режиму. Огородили колючим дротом з охороною Гамаліївський монастир. Опинився він в заточенні. На сьогоднішній день усипальниця вже звільнена від грат церквою московського патріархату. Церквою, що до сих пір співає анафему нашому гетьману Мазепі. А головний собор монастиря стоїть все ще загратований. Може чекає нашої справжньої незалежності від Москви? Прикордонні зони української землі — економічно депресивна територія. Спасає її від повного занепаду тільки робота на землі — картопля, помідори, величезні гарбузи, мед, домашнє молоко та сир. Природа, як може, допомагає своїм дітям вижити. Прикриває віти, прихилені до неї, землею. А там, дивись,вони і коріння пустять. А далі — і стовбур новий виросте…Дякую «Київським фрескам» за прекрасний тур Сіверщиною. Спасибі за надію. Чудеса таки бувають. Ще не все втрачено. І хай у цьому році на яблуні-колонії не має плодів, але вона не всохла. Вона — жива. І Глухів, остання гетьманська столиця — живий. І Кролевець зі своїми тканими червоним рушниками — живий. А прикордонний Путивль — звичайне українське місто з давньою українською історією, де на валу над Сеймом плакала Ярославна, проводжаючи князя Ігоря Святославовича в далекий похід.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *