3299 грн.
2 дня
Даты тура: 12-13.09.2020
Deadline book: 02.09.2020
Кропивницкий — хутор Надия — Розумивка
Status group: Group closed
Направление: Центр
Область: Кировоградская
Транспорт: автобус

Рожденный в украинских степях город, которому не совсем повезло с названием, но повезло с именами известных людей.

От крепости св. Елизаветы до архитектуры модерна, от чумацкой валки до английского завода сельхозтехники, от стихийной музыки степи до виртуозной игры корифеев сцены театральной и музыкальной. Разнообразие етническое – украинцы, поляки, сербы, евреи, немцы – подарило городу «культурную» особенность и мастерство толерантности.

Профессионализм и высокий стиль – главные черты города, несправедливо обделенного вниманием туристистов.

Марко Кропивницкий, братья Тобилевичи, Владимир Винниченко и Мыкола Кулиш, Юрий Яновский и Евгений Маланчук, Арсений Тарковский, Генрих Нейгауз и Кароль Шимановский, плеяда полковников армии УНР и легендарный Черный Ворон (Да! Именно тот герой романа «Залишенець» В. Шкляра), П. Чайковский – и это далеко не все, с кем вас сведет судьба на нашем экскурсионном маршруте.

Программа тура »

1-й день, 12.09.20
7:30 Выезд из Киева (м. Выдубичи, возле «Фуршета» )
Прибытие в Кропивницкий.
Экскурсия в Художественный музей, где представлены экспонаты из залов Эрмитажа и Третьяковской галлереи, киевских музеев, работы известных местных художников. Посещение галлереи Петра Оссовского.
Обзорная автобусно-пешеходная эскурсия по городу: крепость св. Елизаветы, юнкерское училище, завод Элворти, Покровская церковь, Преображенский собор, Греческая церковь, главная синагога, дом Барского (здание краеведческого музея), осмотр застройки центра города в стиле «модерн».
Экскурсия в мемориальный музей М. Кропивницкого.
Расселение в гостинице. Обед.
Знакомство с «театром корифеев». Украинсикий профессиональный театр «официально» родился в Елизаветграде во время постановки пьесы «Наталка-Полтавка» звездами сцены. Как все булы? Вы имеете шанс получить ответы на все вопросы.
Посещение спектакля (по желанию).
Свободное время.

2-й день, 13.09.20
Завтрак. Освобождение номеров. Выезд на экскурсии.
Экскурсия на хутор Надия, который принадлежал семейству «корифеев» театральной сцены Тобилевичам. Первые театральные постановки и будущие новинки сцены начинали свою жизнь на хуторе. Знакомство с прошлым самых известных украинских театралов, «отцов» национального театра.
*** При условии начала сезона цветения тюльпанов, посещение дендропарка.
Поздний обед.
Розумивка. Фамильная церковь-усыпальница Раевских.
Выезд в Киев.
23:00 Время ориентировочного прибытия в Киев.

Внимание! Фирма оставляет за собой право на изменения в программе!

Свернуть программу тура »
Зарегистрироваться в тур »
Зарегистрироваться в тур «Жемчужина степи»


Отзывы на «Жемчужина степи»

  1. Володимир Винниченко дуже влучно описав свою малу батьківщину: «Ви уявіть собі: я родився в степах. Ви розумієте, добре розумієте, що то значить «в степах»? Там, перш усього, немає хапливості. Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, земля ходить круг сонця, планети творять свою путь, а чоловік лежить на возі і їде. Трохи засне, підкусить трохи, пройдеться з батіжком наперед, підожде волів, крикне задумливо «гей!» і знов собі поважно піде уперед. А навкруги теплий степ та могили, усе степ та могили. А над могилами вгорі кругами плавають шуліки; часами, як по дроту, в ярок спуститься чорногуз, м’яко, поважно, не хапаючись. Там нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся, а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік собі їде, не псуючи крові хапливістю, і, нарешті, приїжджає туди, куди йому треба. Отже, я виріс у тих степах, з тими волами, шуліками, задуманими могилами. Вечорами я слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навівала сум безкрайності. В тих теплих степах виробилась кров моя і душа моя».
    Якщо ви втомилися від шалу, напруги і метушні мегаполісів, вам кортить упіймати справжній дзен, ви хочете побачити колорит степової України, спізнати затишок і спокій не розбалуваного туристами Кропивницького, відчути привітність місцевого люду й закоханість у свою працю екскурсоводів, гідів, музейників, служителів театру, то вирушайте за маршрутом: місто Кропивницький — хутір «Надія» — село Розумівка. Найщиріша подяка пані Анжелі Савченко за фантастичну дводенну мандрівку, а водієві Валерію спасибі за безпечну дорогу!

  2. Як приємно після напружених і практично одноманітних буднів зануритися у світ мистецтва! Особисто я цю можливість отримала в турі «Перлина степу». Чудовий і наповнений змістом відпочинок. Організація на десяточку по десяти бальній шкалі. Відчуття після туру — різноманітні, як картини в художньому музеї :). Кропивницький — цікаве місто з особливою атмосферою, у повному сенсі — імперське. Його музеї, вишукана архітектура, колорит, театр і люди пробуджують позитивні емоції і дарують заряд оптимізму, а мальовничий «Хутір Надія», крім духу історії, навіює душевний спокій і роздуми про плинність часу.
    Щиро дякую пані Анжелі Савченко за гарний тур і мистецтво пекти пироги!

  3. Ви оберталися коли -небудь навколо своєї вісі з закритими очима? Пам ятаєте свої відчуття після зупинки обертання та відкриття очей? Саме так почувалася я, подорожуючи славетним українським містом Кропивницький. Не даремно воно мало за свою, не таку вже й давню історію (240 років), декілька назв — Єлисаветград, Зинов єв, Кіровоград, і протягом 25 років нашої незалежності не могло знайти собі достойного імені. Чудернацьке, незвичайне місто. «Перлина степу» — так назвала його Анжела Савченко в своєму турі. Хоча степу ви там не побачите. На місці степового чумацького шляху розташувався заквітчаний дубами хутір Надії з затишним рукотворним озером холодної джерельної води. Та й саме місто Кропивницький потопає в зелені дерев, за якими майже не видно його шикарної архітектури. Готика, барокко, нео російський, мавританський стилі. В будь-якому іншому місті такі ошатні різнопланові будівлі виглядали б велично. Але тут вони буденні. Це вже другий нонсенс в моєму сприйнятті цього неординарного міста. Третім шоком туру «Перлина степу», в гарному сенсі, стало для мене зустріч у провінційному укаїнському художньому музеї оригіналів відомих російських митців — Шишкіна, Саврасова, та демонстрація монументальної картини польського художника Войцеха Косака, для якої елементарно не вистачало в приміщенні музею потрібного місця! Заборонена в Російській імперії, картина «1905 рік» об їхала майже весь світ, жахаючи людей своєю напругою революції. Своє нове життя вона отримала в 2015 році саме в українському місті, після подій нашого українського майдану. Дивовижно, як закручує навколо особистої вісі людей та події у цьому місті! Писар кримінального відділу Іван Тобілевич стає драматургом Іваном Карпенком-Карим. Випускники ремісничого училища, «технарі», Чекаленко, Тарковський, Винніченко, Шимановський стають «ліриками», творчими особистостями. Перший професійний український театр зробив перші кроки до світового визнання в місті офіцерів російської армії в приміщенні, збудованому за особистий рахунок по кращим світовим зразкам того часу її генералом. Саме тут виріс геній кінематографу Андрій Тарковський. Незвичне бачення буденних речей. Письменник та художник Винниченко, чиї п єси ставлять театри світу, стає прем єр-міністром української народної республіки. В 1918 році випускники Єлисаветградського імперського російського кавалерійського юнкерського училища йдуть воювати за незалежність України. Майже сто років по тому, з невеликого обласного міста з радянською назвою Кіровоград вийшли славетні кіборги, які показали всьому світові чудеса героїзму, мужності та любові до рідної країни в неоголошеній війні при захисті Донецького аєропорту. У цьому місті, як його не назови, здійснюються неочікувані повороти життя та становлення особитостей. Дякую Анжелі Савченко та «Київським фрескам» за можливість побачити та відчути калейдоскоп подій та людських долей у одному місті в такий малий за мірками еволюції проміжок часу.

  4. Мы очень благодарны Анжеле за нашу поездку 25-26 апреля 2015 в Кировоград и окрестности! Там действительно есть что посмотреть и кого послушать! Да тюльпаны (более 100 видов!) в дендропарке к нашему приезду зацвели! Получилась информационная, комфортная, весенняя экскурсия! Спасибо! Увидимся!

  5. Спасибо Анжеле и Сергею! Можно сказать, что «Киевские фрески» в очередной раз спасли нашей семье Новый год, подарив чудесную возможность отвлечься от суеты будней, бурных событий и просто отдохнуть…Эта поездка была открытием для всех нас троих! В Камянке ожили легенды об украинских истоках Лебединого озера Чайковского, о принадлежности Пушкина к южным декабристам…Елисаветград поразил как великолепной архитектурой так и мощными традициями высокой музыкальной, литературной и театральной культуры. Все путешествие было объединено музыкой (приятными сюрпризами стали исполнение Чайковского на его рояле экскурсоводом в Камянке, выступление фольклорного ансамбля в музее Кропивницкого (украинские колядки и русский городской романс) и джазового дуета в Елисаветграде), литературой и театром в один гимн украинской культуре 19 — начала 20 века. Хотелось бы дополнить интереснейшую и насыщенную фактами (которые Анжела тщательно проверяет по источникам) информативную часть экскурсии актуальным сюжетом о «Новороссии», (центром формирования которой была крепость Святой Елизаветы), Эта проблема была темой научной работы нашей дочери в рамках МАН.
    «Термін почав застосовуватися після утворення Новоросійської губернії згідно з указом імператриці Катерини ІІ 1764 р. У 1783 р. Новоросійську губернію вперше ліквідовано. У грудні 1796 р., указом імператора Павла І створена нова Новоросійська губернія, остаточно ліквідована 1802 р. . Знову як назва адміністративно-територіальної одиниці термін з’явився після створення 1822 р. Новоросійсько-Бесарабського генерал-губернаторства, що було ліквідоване 1874 р. [ Після цього термін «Новоросія» (синоніми «Новоросійська область», «Новоросійський край») побутував у географічній літературі як збірна назва ряду причорноморських адміністративних одиниць Російської імперії і канув у небуття разом з припиненням її правового існування і створенням Російської республіки під час Лютневої революції 1917 р. Коротка спроба його реанімації була здійснена військовою диктатурою колишніх царських генералів під час громадянської війни 1918-1921 рр. Так звана «Новоросійська область Збройних сил Півдня Росії» проіснувала з березня 1919 р. до серпня 1920 р.
    Як видно з праць істориків адміністративно-територіального устрою Російської імперії, територія Новоросії протягом свого відносно недовгого існування кілька десятків разів змінювалася, складалася з різнорідних адміністративних одиниць, внутрішні кордони яких також неодноразово змінювались .
    Штучно сконструйований, химерний характер «Новоросії» підкреслюється й тим, що ця назва була 1764 р. затверджена особисто російською імператрицею Катериною ІІ замість угідливо запропонованої її оточенням і не менш штучної назви «Катерининська губернія» і мала означати нещодавно приєднані до Російської імперії землі. Утворення її було одним з перших кроків імператриці з метою підготовки захоплення Росією Криму.
    Як свідчать документальні джерела та праці істориків України з самого свого початку Новоросія утворювалася за рахунок шматування й загарбання українських земель, зокрема, Запоріжжя. Справа в тому, що на момент утворення Новоросійської губернії вже 30 років існувала Нова Запорозька Січ . Й протягом всього періоду її існування, з 1734 по 1775 рік, урядом Російської імперії здійснювалася послідовна політика урізання території Запорожжя, що призвела, у підсумку до її ліквідації.
    Таким чином, співставлення історичних свідчень та сучасних даних свідчить, що термін «Новоросія» як у 18 столітті, так і тепер використовується як знаряддя російської імперської політики. Термін «Новоросія» вживаний поза контекстом історичних досліджень адміністративного устрою, може слугувати виключно для обґрунтування сепаратизму в Україні та політичного гасла відродження Російської імперії».
    Всем кто хочет. чтобы «картинка ожила» рекомендуем смело ехать в путешествия, организуемые Анжелой. С большой благодарностью Владислав, Кристина, Рита. Киев, 5 января 2015 года.

    • Дякую за відгук.
      Я вже казала, що наступного — 2016 року зробимо медаль «Тим, хто виріс із «Київськими фресками». Новітнє покоління істориків-дослідників, що черпає знання не лише з книжок, а ще й на власні очі бачить, як і де все відбувалося.
      Ну і спеціальний приз батькам за виховання дітей Особистостями і патріотами

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *