Мій музейний рік

У таких місцях, як Національний військовий музей на Мальті, в його останніх залах, я вкотре розумію, що наш сучасний наратив історії України у Другій світовій війни має базуватися на міжнародних угодах, договорах, конференціях, а не творитися на основі волюнтаризму чи політичних зацікавлень окремих установ чи персоналій. Чому? Щоб не траплялося когнітивного дисонансу під час мандрів світом і не відчувати себе ошуканим своїми ж істориками.

З чого починається… країна

Що не в силі змінити жоден Майдан, так це налагодити комунікацію «верхів» і «низів», змусити ЧУТИ, бодай дослухатися тих, хто реально працює на певному полі. «Верхи» і «низи» як дві паралельні прямі, що ніколи не перетнуться.

Український прапор за кордоном

Неймовірно приємно бачити ставлення пересічних поляків чи литовців до своєї культури, до мови, до релігії. Держава підтримує і захищає національну спадщину, плекаючи у громадянах пієтичне ставлення до свого етнічного коріння. І не лише свого.

Мінкульту давно вже час здійснити рейд-ревізію

Минулого тижня трапилася та гірка новина, що кинула на світле й піднесене важку чорну тінь. І це не просто ложка дьогтю, що зіпсувала діжку межу. Це ті діяння окремих парафіян, що похитнули стабільний статус і довіру до церкви, що в народній уяві має стійкий асоціативний ряд інституції національної, патріотичної, освіченої.

Якщо не зараз, то вже зовсім незабаром може бути пізно

Списуючи все на владу, місцеву, обласну, державну, ми забуваємо, що за майбутнє країни відповідальні всі ми. Марно сподіватися, що представники місцевих рад чи виконкомів запрошуватимуть український культурний авангард до їхніх міст-містечок (якщо не робили цього впродовж п’яти останніх років).
Якщо гора не йде до Магомета, Магомет мусить іти до гори.

Ура! У нас канікули!

Літо, коли перед відповідальними батьками постає питання: як же організувати три місяці найдорожчому чаду, де взяти кошти на відпочинок і, головне, під чию відповідальність передати дитину.

Полярність ментальностей

Так сталося, що впродовж двох останніх тижнів встигла побачити підконтрольні території Донеччини і Литву. Схід і Захід. Полярність ментальностей. Впертість і безхребетність. Сподівання на себе і «нам все должни». Працю кожної людини і державний пофігізм. Національну гордість і втрачену ідентичність…

Одеса зачарову і розчаровує

Та майже ніхто не згадує, що фортецю Хаджибей взяли чорноморські козаки Антона Головатого (пам’ятник якому встановлено в Одесі у 1999 році) й Захарія Чепіги. І далі, як не крути, проте саме українське чорноморське козацтво займається розбудовою порту, з якого й починається Одеса…


Закритість під маскою вдаваної відкритості

Ці назви мали присмак на моїх вустах. Бухара, Хіва, Самарканд, Коканд, Фергана. Звуки розсипалися крихкою халвою на губах. Ці міста поставали в моїй уяві під білим сліпучим сонцем, в обіймах гарячих вітрів з пустелі. Ці краї зваблювали, як стегна танцівниці східних танців. Я мріяла і якось мало вірила в те, що все відбудеться у моєму житті.

Місцями Лесі Українки в Грузії

Проводжаючи поглядом рік 2019, тішуся: зроблено, насправді, неймовірно багато. Значно більше, ніж планували. Проте серед низки вдалих проектів хочеться особливо відзначити наш маршурт місцями Лесі Українки в Грузії. Ми це змогли!