Невеличке містечко у одному з куточків Чернігівщини. Борзна, що за часів нинішніх втратила навіть статус районного центру, колись була і сотеннм містечком, і повітовим центром.
Відома історичними подіями часів Чорної Ради. Тут було страчено Василя Золотаренка і Якима Сомка – конкурентів Івана Брюховецького на булаву під час гетьманських виборів 1663 року.
Так Борзна з’являється на сторінках першого історичного роману авторства Пантелеймона Куліша, що значну частину життя провів поблизу у Ганниній пустині. У Борзні завершився земний шлях дружини письменника – Олександри Білозерської.
Містечко цікаве ошатною провінційною архітектурою порубіжжя ХІХ-ХХ ст., а головне – непересічними особистостями, що народилися чи проживали на Борзнянщині.
Семен Палій, Забіли, Кочубеї, Білозерські – козацька старшина, чиї роди пустили коріння на Борзнянщині, з часом перетворившись на малоросійське дворянство.
Із другої половини ХІХ ст., з появою земств, дворяни стають повітовими чи губернськими гласними, на плечі яких покладено відповідальність за розвиток освіти, медичних закладів і судових установ повіту.
Найвідоміші імена земців Чернігівщини – з Борзнянщини.
Ми оглянемо місця, пов’язані з Іваном Петрункевичем,
подружжям Софії та Олександра Русових,
Христі Алчевської (Журавльової),
що ревно дбали про спорудження шкіл, заснування бібліотек і поширення освіти серед населення.
На щастя, оригінальні земські школи – світські навчальні заклади для дітей – маємо можливість бачитина власні очі.
На вас чекає знайомство з Борзною і довколишніми селами, історія краю, а також – цікаві музеї,
серед яких особливе місце належить садибі-музею неймовірно талановитого художника Олександра Саєнка.
Щира подяка пані Анжелі за одноденну мандрівку «Дорогами Борзнянського земства». Цей куточок Чернігівщини не дуже розбалуваний увагою туристів, а дарма, бо тут чимало історичних, освітянських, культурологічних і природних цікавинок. Сподобалося все: і неймовірна атмосфера у музеї-садибі художника Олександра Саєнка; і теплі зустрічі з директорами, вчителями і учнями гімназій і шкіл у Борзні, Кинашівці, Шаповалівці, Плисках; і захопливі розповіді місцевих краєзнавців. Велике спасибі водієві Юрію за майстерне водіння по на нашому бездоріжжю.