Тернопільщину кордонами наділяли часто: між князівствами, королівствами, імперіями та навіть етнічними групами. То що ж таке «кордон»? Для когось – тоненька лінія на карті, комусь – перепона в дорозі, у декого він, на жаль, у голові…
Під час нашої мандрівки ми пройдемо історичними кордонами від часів найдавніших до найновішої історії.
У рік 100-річчя завершення Першої світової пройдемо фрагментами лінії фронту на Тернопіллі.
1-й день
Прибуття у м. Тернопіль.
Обід.
Екскурсія-експедиція «Відлуння Першої світової війни».
«22 серпня в обідню пору, після трьох тижнів війни, почулися гарматні постріли, а згодом на місто посипалася шрапнель»,- так почалася Перша світова війна для Тернополя і тривала три роки…
Оглянемо Горішньоівачівський гідрологічний заказник та водоболотні угіддя вздовж течії р. Серету. Царство неляканих птахів: нахабних мартинів, легких боривітрів, унікальних сапсанів, чаплі сірі та білі, очеретяні луні і навіть два різновиди ібісів.
Червоні маки пам’яті ростуть по обидва боки річки Серет, адже фронт стояв майже рік. Три лінії оборони австро-угорської армії були сформовані поблизу села Глядки. Зараз там росте молодий ліс, а сто років тому були голі пагорби. У цьому місці збереглося найбільше дотів – довгострокових вогневих точок. Є там і залишки траншей, кулеметних гнізд, бліндажів.
На території Тернопільщини збереглося лише чотири оригінальні пам’ятники, які односельці встановили загиблим у Першій світовій війні, один з них у с. Чернихів.
Старовинні Залізці колись вражали родинним замком князів Вишневецьких, пізніше – улюбленим палацом «останнього сармата» Йозефа Потоцького. Та Перша світова перетворила все на руїну.
Зборів за 600-літню історію пережив чимало. Саме під Зборовом 2 липня 1917 року стався прорив на фронті – і ця подія, в якій брали участь легіонери, вважається початком виокремлення Чехословаччини з Австро-Угорської імперії та утворення незалежної держави. Выдвыдаэмо маленький, але цікавий музей та каплицю-пантеон.
Село Калинівку знає кожен чеський патріот на чолі з президентом. Оглянемо меморіал чехословацьким легіонерам. «Одного серпневого ранку в Озерній появилася австрійська патруля, а ввечері увійшли головні сили німецько-австрійської армії. В Озерній заквартирувала 19-та дивізія. Літом 1916-го року армія Четверного союзу під натиском російських сил відступить знову до території Польщі. А в Тернополі і в Озерні розселяться бельгійці», – так згадували мешканці часи війни.
Вечеря.
Повернення в Тернопіль. Поселення в готель.
2-й день
Сніданок.
Переїзд до «Волинського князівства».
Зупинка у с. Черніхівці (загадкова церква з чудотворною іконою) на березі мальовничої річки Гнізна , що кордоном була тільки на карті. Нині на розкішному фоні Медоборів – лише маленький уламок історії…
Старовинні Шельпаки прославив і змінив парох Степан Качала. Один з засновників товариства «Просвіта», Товариства ім.Т. Шевченка, Народного дому Народної Ради, а ще – посол, публіцист, історик, меценат та нищитель кордонів меншовартості українців.
У ХVIII ст. після поділу Речі Посполитої присілок Ожигівців, нині село Токи, стало прикордонним австрійським, а за Збручем – Росія. Варті уваги руїни замку князів Збаразьких та церква Преображення, прикрашена унікальними подільськими старовинними килимами.
Село Скорики відоме дерев’яною церквою Іоана Богослова(1695) та… болотом – колишнім притулком контрабандистів.
Підволочиськ – австрійське місто на кордоні, завдяки залізниці жило і процвітало. На вулицях можна було зустріти людей з різних куточків світу. Чудові каварні, готель «Одеса», ресторан «Вокзальний» зі знаменитою «гускою по-підволочиськи».
Обід.
Завдяки кордону у с. Хмелиська збудували наприкінці ХІХ ст. чудовий храм св. Якуба.
Полупанівка. Тут на Святу гору піднімаються віруючі різних конфесій. Правда, гора – дещо пафосне слово в даному випадку, це більше схоже на досить великий товтровий пагорб, на вершині котрого знаходиться сільський цвинтар, а трохи нижче стоять поруч муровані костел св. Йосипа (1894) і церква св. Духа (1878, відбудована в 1989 р.).
Старий Скалат – мала батьківщина майбутнього руйнівника театральних кордонів Леся Курбаса.
Містечко Скалат – з повним історичним набором: замок, храми та прибутки отримані від близького кордону.
Повернення в Тернопіль
3-й день
Сніданок. Звільнення номерів.
Екскурсія підземеллями старого Тарнополя.
Відвідання етногалереї «Спадок»: екскурсія «По різні боки етнокордонів»
Вільний час. Участь у кулінарному фестивалі.
Виїзд на Київ.
Увага! Фірма залишає за собою право змінювати порядок програми туру і заміняти екскурсії рівноцінними.
Реєстрація в тур триває до 03.05.2018
Відгуки на «Мандрівка вздовж старих кордонів»